Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року Справа № 910/2235/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт", м.Київ

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014

зі справи № 910/2235/14

за позовом Антимонопольного комітету України, м.Київ (далі - АМК України)

до публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт", м.Київ (далі - Товариство)

про стягнення 4 400 000,00 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Харченко С.В.;

відповідача - Руденко В.В.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року АМК України звернувся з позовом до Товариства, згідно з яким просив стягнути з останнього штраф у розмірі 2 200 000,00 грн. та пеню в сумі 2 200 000,00 грн., а також зобов'язати відповідача виконати пункт 2 резолютивної частини рішення АМК України від 13.02.2013 № 92-р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2014 у справі № 910/2235/14 (суддя Гумега О.В.) позовну заяву повернуто без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 (колегія суддів у складі: Станік С.Р. - головуючий, судді Власов Ю.Л. і Самсін Р.І.) ухвалу суду першої інстанції від 14.02.2014 скасовано, а позовну заяву АМК України передано до господарського суду міста Києва для прийняття її до розгляду.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати постанову апеляційного суду від 01.04.2014, а ухвалу суду місцевого господарського суду від 14.02.2014 залишити в силі. Скарга мотивована тим, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Повертаючи позовну заяву без розгляду, місцевий господарський суд виходив з того, що позовна заява не містить викладу обставин, на яких ґрунтуються вимоги немайнового характеру, оскільки у тексті позовної заяви відсутні жодні обґрунтування та пояснення з приводу їх заявлення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Наведені вимоги процесуального законодавства були взяті до уваги апеляційним судом, який дав належну згаданим обставинам оцінку і, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, правомірно виходив з того, що позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, послався у цьому зв`язку на певні обставини та надав як докази до позовної заяви відповідні документи, які, на його думку, обґрунтовують заявлений ним позов. У цьому зв`язку апеляційний суд правильно зазначив, що у разі необхідності суд мав можливість витребувати у сторони додаткові пояснення щодо заявленої ним вимоги немайнового характеру та вчинити інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 у справі № 910/2235/14 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко Суддя І.Бенедисюк Суддя В.Харченко